15 грудня ц.р. Помічник Генерального Секретаря ООН з прав людини Іван Шимонович, який перебуває з візитом в Україні, представив восьму доповідь Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) стосовно ситуації у галузі прав людини в нашій країні. Документ підготовлено за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛ) 1-30 листопада 2014 р., проте фактично він охоплює весь період з часу розгортання в Україні ММПЛ 15 березня ц.р.
Документ доcтатньо об’єктивно оцінює загальну ситуацію в Україні. До позитивних аспектів роботи з підготовки доповіді можна віднести відображення кроків, здійснених українською владою, у т.ч. на законодавчому рівні, для покращення стану захисту прав людини; чіткішу фіксацію (практично у першому ж субстантивному параграфі) впливу зовнішнього фактора на погіршення стану справ на південному сході нашої держави, роль РФ в ескалації ситуації на сході України, зокрема, постачання нею озброєння, у тому числі важкого, незаконним збройним формуванням; визнання важливої ролі контролю українсько-російського кордону для стабілізації ситуації.
Відзначається, що на контрольованих терористами територіях Донецької та Луганської областей і далі відсутні закон і порядок, продовжуються вбивства, викрадення заради викупу, тортури, примусова праця та інші грубі порушення прав людини, які вчиняють члени незаконних збройних формувань за підтримки значної кількості іноземних бойовиків.
В Криму тривають переслідування населення, яке не підтримує російську окупацію. Особливо це стосується кримських татар, етнічних українців, релігійних громад, передусім мусульманської, а також української православної церкви Київського патріархату, греко-католицької та римо-католицької церков. Російський уряд встановив на окупованій територію квоту дозволів на тимчасове перебування на території АРК для іноземців та осіб без громадянства, яка становить лише 1900 дозволів. Це створює додаткові проблеми для кримчан, які не бажають отримувати громадянство країни-окупанта. Самопроголошеною владою і далі здійснюється незаконна експропріація власності у осіб чи компаній, пов‘язаних з материковою Україною.
У рекомендаціях УВКПЛ самопроголошеній кримській владі та де-факто окупаційній владі Російської Федерації наголошується на важливості виконання положень резолюції Генеральної Асамблеї ООН 68/262 «Про територіальну цілісність України» з метою, зокрема, дотримання на півострові українського законодавства, припинення переслідувань кримських татар, недопустимості обмеження свободи слова, а також необхідності розслідування вбивств та зникнень кримських активістів, допуску на територію АРК незалежних спостерігачів у галузі прав людини, у т.ч. надання можливості розгорнути в Криму представництво Моніторингової місії ООН в Україні з прав людини.
Водночас, МЗС України звернуло увагу офісу Верховного комісара ООН з прав людини на окремі недоліки цього документа. Як і попереднім, восьмій доповіді УВКПЛ бракує наголосу на головних причинах погіршення стану захисту прав людини в Україні – окупації та анексії Криму Російською Федерацією та підривній діяльності цієї країни, спрямованій на дестабілізацію ситуації у південно-східних регіонах нашої держави.
Також відзначаємо публікування неперевірених даних з «деяких» джерел про буцімто непоодинокі порушення українськими військовими прав людини та гуманітарного права. При цьому часто не береться до уваги легітимне право України на захист своєї незалежності, суверенітету та територіальної цілісності.
Знову відсутня інформація про направлення вкотре за останній час Російською Федерацією на тимчасово підконтрольні бойовикам території України т.зв. «гуманітарних конвоїв», після яких помітно активізується діяльність незаконних збройних формувань. Не говориться й про те, що цей процес відбувається в непрозорій формі у порушення відповідних міжнародних норм та українського законодавства.
Недостатньо уваги приділяється долі українців, викрадених і таємно вивезених російськими спецслужбами з України та утримуваних в РФ під незаконним арештом – Надії Савченко, Олега Сенцова, Олександра Кольченка та ін. ММПЛ не бере до уваги заяву Надії Савченко та її захисту, що вона вважає себе військовополоненою; не згадує й про те, що російський суд чи інші компетентні органи РФ не здійснили жодних дій з перевірки її статусу; що у ході слідчих дій стосовно Н.Савченко її адвокати М.Фейгін та Н.Полозов наражалися на постійні перепони конфіденційному спілкуванню з нею, яке гарантується законодавством РФ.
Той факт, що доповідь присвячена дотриманню прав людини в Україні, не може бути виправданням замовчування правозахисними органами ООН знущань над українськими громадянами з боку РФ та грубих порушень їхніх прав.
Висловлюємо сподівання на значно повніше висвітлення не лише внутрішніх, а й зовнішніх чинників, які впливають на розвиток ситуації на сході України та в Автономній Республіці Крим.
Ми вдячні Місії за рекомендації, покликані покращити стан захисту прав людини в нашій країні. Українська сторона готова й надалі розвивати і поглиблювати взаємодію з УВКПЛ з цією метою. Свідченням цього є, зокрема, ініційоване Україною подовження мандату Моніторинговій місії ООН з прав людини в Україні на наступний тримісячний термін до 15 березня 2015 р., а також активний процес розробки за участі фахівців ООН, Ради Європи та громадянського суспільства Національної стратегії у сфері прав людини.