Із здивуванням ознайомились зі змістом коментаря Департаменту інформації та друку МЗС РФ у зв’язку з рішенням про розгортання спостерігачів ОБСЄ на двох російських пунктах пропуску на українсько-російському кордоні, в якому Україну, разом з деякими іншими державами-учасницями, звинувачено у нібито неконструктивній позиції щодо даного рішення.

Насправді, Україна від самого початку підтримувала усі кроки, направлені на реалізацію положень Берлінської декларації, ухваленої 2 липня ц.р. міністрами закордонних справ України, ФРН, Франції та РФ. Це, зокрема, стосується і роботи над проектом згаданого рішення Постійної ради ОБСЄ, яке розглядалося комплексним документом, що сприяв би реалізації домовленостей, досягнутих у Берліні. Серед них, зокрема, і розміщення на російських пунктах пропуску «Донецьк» та «Гуково» українських прикордонників до відновлення українською стороною контролю над відповідними пунктами пропуску з української сторони – «Ізварино» та «Червонопартизанськ».

На жаль, єдиною стороною, яка виступила категорично проти комплексного підходу до імплементації Берлінської декларації, виявилася саме делегація Російської Федерації. Ми розчаровані вибірковим підходом російської сторони до виконання досягнутих у Берліні домовленостей.

Делегація України зайняла конструктивну позицію, підтримавши консенсус щодо даного рішення. Водночас, загострення ситуації на багатьох ділянках українсько-російського кордону свідчать про скоріше символічний характер рішення Постійної ради ОБСЄ. Збройні провокації з території РФ проти України фіксуються сьогодні не лише поблизу пунктів пропуску «Донецьк» та «Гуково».

Для здійснення ефективного моніторингу на російсько-українському кордоні, який сприятиме запобіганню постачання зброї та проникнення бойовиків в Україну з території РФ знадобиться присутність спостерігачів ОБСЄ на всій протяжності російсько-українського кордону. Дискусія на засіданні Постійної ради ОБСЄ під час ухвалення рішення засвідчила, що таку позицію поділяє більшість держав-учасниць ОБСЄ. Розраховуємо, що у цьому питанні російська сторона буде готовою не лише до «жестів доброї волі», про які так багато говорилося її представниками під час підготовки рішення Постійної ради ОБСЄ, а й до практичних кроків з виконання зобов’язань в рамках ОБСЄ та двосторонніх угод.