28 липня Управління Верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) оприлюднило четверту Доповідь стосовно ситуації у галузі прав людини в Україні, підготовлену за результатами роботи Моніторингової місії ООН з прав людини (ММПЛ) у період 8 червня – 15 липня ц.р.
Заслуговує на позитивну оцінку діяльність ММПЛ в Україні та проведений нею значний обсяг роботи зі збору та аналізу фактів щодо ситуації у галузі прав людини у нашій країні, особливо на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, а також в Донецькій та Луганській областях, де підтримувані Росією терористи ведуть неоголошену війну проти українського народу.
Місія продовжує фіксувати випадки грубих порушень прав людини з боку представників так званих «ДНР» та «ЛНР», передусім права на життя. Зазначається, що вже не окремі цивільні особи, а цілі міста і селища використовуються терористами у якості «живих щитів». Озброєні бойовики викрадають цивільне населення заради викупу, обміну або використання як робочої сили, часто піддають полонених тортурам, вбивають. За даними ММПЛ, з середини квітня збройними формуваннями на сході України було викрадено сотні осіб, серед них 46 журналістів, 112 міліціонерів, 91 солдат і прикордонник, 26 представників ОБСЄ, 22 депутати, члени політичних партій та голови місцевих рад. Доля 375 людей залишається невідомою.
Професіоналізація озброєних угруповань стає цілком очевидною і відкрито визнається, говориться в доповіді. Їх керівники, багато з яких є громадянами Росії, мають значний досвід участі у воєнних конфліктах в Чечні та Придністров‘ї.
Окремої уваги заслуговує положення доповіді, присвячене ситуації довкола викрадення у Луганській області та незаконного переміщення й взяття під варту на території РФ громадянки України Н.Савченко, зухвалому порушенню російською стороною її прав, зокрема недопуску до неї українського консула, протестуючи проти чого вона змушена була оголосити голодування.
Діти, які опинилися у зоні бойових дій, особливо сироти та інваліди, страждають найбільше і, за словами авторів документа, часто використовуються терористами як заручники. У доповіді наводяться конкретні випадки викрадення дітей терористами і спроб їх нелегальної відправки до РФ.
На території АРК, якій присвячений окремий розділ доповіді, тривають переслідування і дискримінація етнічних українців, кримських татар та представників релігійних меншин та меншин взагалі, а також активістів, котрі виступали проти «кримського референдуму» 16 березня ц.р.. Продовжують зникати безвісти люди, під загрозою ліквідації – українські та кримськотатарські періодичні видання. У тяжкому становищі опинилися люди, хворі на ВІЛ/СНІД та наркозалежні, через заборону російським законодавством застосування замісної терапії. Повідомляється, що з 10 червня ц.р. 20 таких пацієнтів померли, інші – повернулися до вживання нелегальних наркотиків.
Відзначається зростання кількості внутрішньо переміщених осіб з Криму та Луганської і Донецької областей. За інформацією УВКПЛ, протягом найближчих місяців слід очікувати нової хвилі внутрішньо переміщених осіб з АРК, серед яких представники бізнесу, вчителі, та, хто не захотів змінювати українське громадянство, а також сім‘ї з синами призовного віку, які не бажають, аби їхні діти служили в російській армії.
У доповіді також йдеться про те, як реалізуються права і свободи людини в Україні в сучасних умовах, зокрема, право на мирні зібрання, асоціації, висловлення думки, на свободу пересування, віросповідання, а також економічні, соціальні та культурні права. Висловлюється, зокрема, стурбованість з приводу складнощів, що існують для українців з в‘їздом-виїздом до окупованого Криму.
Доповідь містить інформацію про підготовку конституційних змін та змін у галузі законодавства, реформу правоохоронних органів, боротьбу з корупцією тощо. Автори докладно зупиняються на розслідуванні найбільш гучних справ, а саме: порушень прав людини під час протестів на Майдані (у листопаді 2013 – лютому 2014), трагедії в Одесі 2 травня 2014. Місія відзначає повну співпрацю з українськими правоохоронними органами у моніторингу нею ходу цих розслідувань.
У цілому позитивно та як вартий врахування українська сторона оцінює додаток до доповіді, у якому зібрано попередні рекомендації ММПЛ, а також рекомендації, надані Україні протягом останніх років під час захисту періодичних доповідей в конвенційних правозахисних органах та за підсумками проходження Універсального періодичного огляду РПЛ.
З нагоди опублікування доповіді Верховний комісар ООН з прав людини Н.Піллей оприлюднила заяву, у якій торкається ще однієї трагічної події, яка сталася вже після завершення періоду, що охоплюється доповіддю, – катастрофи літака «Малайзійських авіаліній» 17 липня 2014 р. Комісар ООН наголосила, що збиття літака – це порушення міжнародного права, яке може прирівнюватися до воєнного злочину.
Загалом позитивно оцінюючи четверту доповідь УВКПЛ, необхідно привернути увагу до деяких моментів.
Намагаючись використовувати при підготовці документа здебільшого гуманітарні підходи та наводячи цифри і факти без їх роз‘яснень, його авторам подеколи не вдається повною мірою відобразити цілісну суть того, що відбувається.
Так, оцінюючи важке положення на сході України, а також відзначаючи інтенсифікацію АТО, Місія уникає наголосу на першопричинах такої ситуації: активізації нелегальної діяльності незаконних озброєних формувань, їх відмові від запропонованого Президентом України Мирного плану, наданні Росією постійної підтримки терористам шляхом постачання зброї, військової техніки та найманців, продовженні терору щодо мирних жителів, викраденнях та мародерстві, а також зростаючій загрозі безпеці не лише України, а й регіону та світу, як це показала трагедія з літаком «Малайзійських авіаліній».
Говорячи про посилення пропаганди «з обох боків», автори доповіді не згадують про негативний вплив на ситуацію в Україні російської пропаганди, протиправну діяльність відповідних російських ЗМІ в Україні, які фактично є основним джерелом розпалювання ненависті та посилення напруги на сході України. Зокрема, говорячи про заборону ряду російських телеканалів в Україні, ММПЛ не вказує, що причиною цього стала саме «мова ненависті» (позбутися якої закликає у своїх заявах Верховний комісар ООН з прав людини), розпалювання цими ЗМІ міжнаціональної ворожнечі. Яскравий приклад – інтерв‘ю на Першому російському каналі 12.07.2014 р. з Н.Пишняк, фальшивим свідком «розп‘яття трирічного хлопчика українськими військовими на дошці оголошень на центральній площі Слов‘янська» та «знущання над його матір‘ю».
Розуміючи складність завдань, що стоять перед УВКПЛ у контексті забезпечення неупередженої об‘єктивної оцінки ситуації в Україні, змушені констатувати замовчування Місією очевидної не лише Уряду України підривної ролі Російської Федерації як у подіях на сході нашої держави, так і у погіршенні правозахисної ситуації в країні у цілому, що, на жаль, не знайшло цього разу належного відображення ні в доповіді, ні у прес-релізі з нагоди її оприлюднення. Апелюючи до «обох сторін», не помічати «третю» або, скоріше, «першу», нам видається, як мінімум, недалекоглядним, якщо не небезпечним.
Україна готова й надалі розвивати і поглиблювати взаємодію з Управлінням Верховного комісара ООН з прав людини та іншими правозахисними структурами ООН з метою належного забезпечення захисту прав людини з урахуванням потреб населення всіх регіонів нашої держави.