«Зустрічаємось о 22:30 під монументом Незалежності» (21 листопада 2013 року).  Цей запис, залишений Мустафою Найємом на сторінці Facebook, став по-справжньому історичним. Сплило два роки з моменту його написання, але як глобально, у порівнянні з минулим роком, змінилася ментальність українців, їхні думки і спосіб мислення. І зміни ці, здебільшого, на краще. Хіба думав тоді Мустафа, що з цього, здавалося б, звичайного повідомлення, вийде справжня революція? Навряд.

     У четвер, 21 листопада 2013 р., всього за тиждень  до запланованого підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом, глава діючого Кабінету Міністрів оголосив, що підписання не буде, принаймні, не цього разу на саміті у Вільнюсі. Далі був спонтанний народний протест по всій Україні, який розвинувся в національну революцію, з осередком у столиці України – Києві.

     Євромайдан – цей термін охопив суть подій тільки до ночі з 30 листопада на 1 грудня, коли режим  наказав своєму спеціальному поліцейському підрозділу «Беркут» розігнати демонстрантів гумовими та пластиковими кийками. Багато хто з протестуючих студентів отримав важкі поранення, один – помер, і кількох було заарештовано. Саме це призвело до того, що люди масово почали виходити на вулицю і «Європротест» перетворився у «Єврореволюцію». Її вимоги вже включали кримінальне переслідування тих,  хто замовив напад, відставку Кабінету Міністрів, Президента України, демократичні вибори з наступним референдумом. Підписання Угоди про асоціацію з ЄС більше не було кінцевою метою. Пізніше були ще спроби поліції розігнати Майдан, але кожного разу люди переважали.

     Майдан 2013-14 – це не протистояння Заходу й Сходу або України й РФ, це –  протистояння між тими, хто має гідність, і тими, хто не тільки не має її, а й не розуміє її значення. Це – революція  за людську та національну гідність. Для кожного члена українського суспільства це означає щось своє. Гідність для тих, хто брав участь у протистояннях на Майдані, означає незгоду жити у корумпованій країні зі злочинцями при владі, та бажання будувати свою державу на засадах загальноєвропейських цінностей: свободи слова, демократії, поваги до прав людини, верховенства права.      

     За кілька місяців Євромайдану ментальність українців змінилася сильніше, ніж за 22 роки незалежності. Без перебільшення революція відбулася не лише в політичному житті країни, насамперед, вона відбулася в самих людях, у їхній свідомості. Шукаючи Європу, українці знайшли Україну.

21 листопада 2015р.

Посольство України в КНР