• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • 漢語
Виставка "Культурні і духовні витоки української нації. Від Києва до Пекіну"
Опубліковано 30 квітня 2016 року о 11:01

З 30 квітня у приміщенні Посольства України в Китаї триває виставка "Культурні і духовні витоки української нації. Шлях від Києва до Пекіну", підготовлена Національним Києво-Печерським історико-культурним заповідником.

Дата відкриття має символічне значення, адже саме 30 квітня 1715 року в столиці Серединної імперії – місті Пекіні – була заснована перша Російська духовна місія, яка стала унікальним явищем в історії православного місіонерства та міжнародних відносин у Центральній і Східній Азії, а також довгий час була єдиним центром підготовки перекладачів китайської та маньчжурської мов в Російській імперії. Указ Петра I від 18 червня 1700 року визначав завдання відправлення спеціальної місії, перед якою ставилася мета ні багато ні мало навернути в православну віру китайського імператора з народом. Київський митрополит Варлаам Ясинський мав знайти у містах і монастирях серед архімандритів та ігуменів гідних і вчених ченців, які повинні були вивчити китайську та монгольську мови і релігійні вірування китайців для того, щоб їхня місіонерська діяльність була б успішною. Це звернення до українських ченців було не випадковим рішенням, оскільки на той момент вони були більш освіченими, ніж російські, і мали досвід полеміки з католиками, які на той момент вже мали кілька місій в Китаї і навіть впливали на китайського імператора. У результаті перший період православної місії в Пекіні, все XVIII сторіччя, був переважно українським.

Начальником першої місії став архімандрит Іларіон (Лежайський) (1657 – 1717), українець, уродженець Чернігова, вихованець Києво-Могилянської Академії, по закінченні якої він допомагав архієпископу Чернігівському та Новгород-Сіверському Іоанну (Максимовичу) у справі організації та становлення Чернігівського колегіуму. 1702 року з митрополитом Філофеєм Лещинським, теж українцем і вихованцем Києво-Могилянської Академії, переїхав до Тобольську і в сані ієромонаха деякий час був при архієрейському будинку як проповідник або економ. 1709 року він був підвищений до архімандрита і начальника Якутського Спаського монастиря, а також управителя Кіреннского та Ілімського острогів з повітами. 1713 року митрополит Іоанн обрав його в начальники першої місії в Пекіні, яка отримала дуже пристойне забезпечення (ікони, ризниця, начиння, богослужбові книги і грошове утримання). По прибуттю до Пекіна 30 квітня 1715 року місія була прийнята з особливою пошаною і увагою, про що зокрема свідчить той факт, що китайський імператор зарахував її членів до вищих станів держави. Так архімандриту Іларіону було надано чин мандарина 5-го ступеня. На жаль, про діяльність першої місії ми знаємо мало, бо дуже мало збереглося відповідних документів. Але при цьому точно відома оцінка архімандрита Іларіона, який згідно з висловом Петра I був людиною розумною, а за свої моральні якості він заслужив повагу від китайського імператора Кансі, який кожен місяць надсилав у місію чиновника справлятися про стан здоров’я її начальника і про потреби місії. Архімандрит Іларіон влаштував правильне і струнке богослужіння, яке приваблювало в православну церкву пекінців, хоча точних даних про навернених у цей час китайців в православ’я не збереглося.

 

Києво-Печерський заповідник є перлиною культурної спадщини України, справжнім хранителем православного мистецтва, духовних та історичних цінностей. Крім того, Києво-Печерська Лавра входить до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Для згаланої фотовиставки ретельно відібрано найекспресивніші види та образи Святої Успенської Києво-Печерської Лаври, які відображають велич та красу однієї з найбільших святинь православного світу. 

Експозиція презентує фотографії інтер’єрів пам’яток архітектури, панорами Києво-Печерської лаври, яка є перлиною духовної спадщини українського народу, святим місцем для всього християнського світу. Знайомить відвідувачів зі знаменитими печерами, храмами та іншими монастирськими спорудами, що зводилися протягом дев’яти століть – з ХІ до ХХ ст. і складають величний ансамбль Києво-Печерської лаври. На світлинах представлені зображення мальовничих краєвидів Лаври, екстер’єри та інтер’єри пам’яток архітектури. Тематично виставка складається з кількох розділів, присвячених найбільш відомим і цікавим пам'яткам.

До ансамблю Києво-Печерської Лаври входить понад 144 пам’ятки архітектури та об’єкти культурної спадщини різних епох та стилів. Серед них такі історико-архітектурні перлини як Троїцька надбрамна церква, Успенський собор, Велика лаврська дзвіниця, Трапезна церква з палатою, друкарня, церква Всіх Святих, Ковнірівський корпус та келії соборних старців, церква Спаса на Берестовому, Хрестовоздвиженська церква, неповторні комплекси Ближніх і Дальніх печер, церква Різдва Богородиці.

Лаврські печери, загальна довжина яких складає понад 800 метрів, являють собою розгалужену систему рукотворних підземних коридорів. Печерні лабіринти створювались руками багатьох поколінь ченців, спочатку як житло та місце молитовних подвигів, а потім як підземний некрополь. Згодом ця територія стала місцем масового паломництва, справжнім  сакральним центром протягом ось уже майже тисячі років. Собор преподобних Печерських – найбільший в світі собор святих, упокоєних в одному місці.

Виставка побувала у таких країнах світу, як Ізраїль, Польща, Франція, Італія, Німеччина, Хорватія, Болгарія, Румунія, а тепер експонується й у Китаї.

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux