• A-
    A+
  • Людям із порушенням зору
  • Українською
  • English
  • 漢語
Інтерв'ю Посла України в Китаї Олега Дьоміна українському виданню "День" щодо відкриття виставки китайських художників, присв'яченої Тарасові Шевченку
Опубліковано 13 вересня 2016 року о 08:56

У Музеї світового мистецтва в Пекіні відкрито виставку китайських художників, присвячену Тарасові Шевченку - Дмитро Кривцун, "День"

У Пекіні незабаром відкриється музей, присвячений найвідомішому українському письменнику Тарасові Шевченкові. Так, вам не привиділося – в столиці Китаю дійсно буде відкрито культурний заклад, присвячений Кобзареві. Такий один із найголовніших результатів китайсько-української культурної співпраці, про який вже офіційно оголосили на виставці, присвяченій Тарасу Григоровичу, яка минулої суботи відкрилася у Пекіні.

Дана історія бере свій початок у 2015 році, коли у Китаї виникла ідея видати «Кобзар» Тараса Шевченка китайською. Перекладом з української зайнявся 73-річний Ге Баоцюань, який спеціально для цього навіть вивчив українську мову. Пізніше під час культурного спілкування китайців із українцями виникла ідея створити ілюстрації до даного перекладу збірки віршів, які мали намалювати найвидатніші китайські художники із Академії живопису та каліграфії Китаю.

Серед них Цінь Лун – 79-річний пекінський маестро, академік, який написав портрет кобзаря Остапа Вересая, ілюстрацію до «Катерини». «Українська хатка у селі Моринці» написав академік, і найвідоміша зірка китайського телебачення Дун Хао. Список іменитих китайських митців, які долучилися до проекту, великий. Куратором цього процесу став віце-президент Академії живопису та каліграфії Алан Юй. З серпня 2015 року делегація китайських художників тричі відвідала Україну та у супроводі головного зберігача Національного музею Тараса Шевченка Юлії Шиленко відвідали музеї, славетні місця, пов’язані із Кобзарем, а також ознайомились із ілюстраціями та зображеннями Тараса Григоровича. Натхненні живописними краєвидами України, творчістю українського поета, його біографією, найталановитіші китайські художники під проводом Алана Юя написали свої витвори – портрети Шевченка, ілюстрації до «Кобзаря», українські пейзажі та ієрогліфи у різних стилях китайської каліграфії. І хоча остаточно видати картини у вигляді ілюстрацій у китайській версії «Кобзаря» не вдалося, організатори вирішили провести кілька виставок – спочатку в Україні, а потім у Пекіні. Тож навесні 2016 року перша виставка відбулася у Національному музеї Шевченка у Києві, а в серпні – у Каневі на Чернечій горі.

До цього проекту також долучився третій Президент України Віктор Ющенко, який надав для виставки у Пекіні українські традиційні рушники із особистої колекції. «Близько 10 місяців назад Алан Юй приїхав до України і хтось висловив йому ідею зустрітись зі мною, - розповідає у коментарі «Дню» сам Президент. - Я запропонував, що було б цікаво подивитися очима китайського художника на Тараса Григоровича, на його світогляд і на героїв його творів. Ми говорили й про те, що до 200-річчя письменника треба б перевидати «Кобзар» 1954 року. Тож у нас набралося ціле портфоліо і ідея провести китайську виставку в Україні».

«У Китаї я мав зустрічі з економічних, освітніх питань, але паралельно зустрівся із президентами трьох художніх академій КНР, із якими ми домовились, що вони підтримають цю ініціативу, група китайських художників приїде до України, побудуть у меморіальних місцях Тараса Григоровича, на його могилі, у музеях і протягом місяця зроблять роботи присвячені поетові, - продовжує Віктор Андрійович. - І якщо ця частина вдасться, вони зроблять виставку у Національному музеї Шевченка, а звідти повернуться назад і ми зробимо виставку вже у Китаї разом із китайськими роботами, додавши українське оздоблення. Таким чином замкнулося це коло і все це вдалося дуже гарно».

І от 10 вересня у самому центрі Пекіну у грандіозній будівлі Музею світового мистецтва відбулося одразу дві знаменні події під загальною назвою «Подорож Шовковим шляхом». Їх відкриття було присвячено 20-річчю заснування Китайської асоціації колекціонерів, яка стала спонсором даного заходу. У музеї було представлено дві експозиції. Перша – «Нев’януча слава. Виставка на честь славетного Кобзаря Тараса Шевченка», на якій твори китайських художників були витончено і гармонійно оздоблені рушниками Віктора Ющенка. Друга експозиція – «Безкрайні ріки і гори» одного з найвідоміших китайських митців Лі Гена, який також взяв участь у підготовці ілюстрацій до «Кобзаря».  Лі Ген є директором Асоціації мистецтв у Китаї і його ім’я є відомим в усьому світі.

На відкритті експозиції Україну представляли Віктор Ющенко, посол України у КНР Олег Дьомін із дружиною, керівник Національної академії образотворчого мистецтва Остап Ковальчук, Головний зберігач Національного музею ім. Т.Шевченка Юлія Шиленко, а також засновник Музею «Козацькі землі України» Володимир Недяк. З китайського боку, окрім художників, були присутні голова Асоціації колекціонерів Китаю Ло Бодзянь, заступник голови Китайської національної академії живопису Лу Юйшунь, професор Інституту образотворчого мистецтва при Університеті Цинхуа Ван Юйлян і багато інших. Ведучим заходу був вже загаданий відомий китайський телеведучий Дун Хао.

«Якщо говорити про місце, яке займає Шевченко в серцях українців, то для них це Герой», - зазначив Дун Хао. - Тарас Шевченко є одним із тих, хто породив українську культуру, і тому ми запросили всіх на відвідання виставки, присвяченої цій видатній людині, у музеї «Міленіум», аби познайомитися з нею поближче. І його душа залишається з нами, у наших серцях, хоча він сам вже не тут».

«Нашій Асоціації виповнюється 20 років, тому щоб зафіксувати цю дату, ми вирішили втілити кілька проектів і традиційно відкриваємо дві події, - зазначив голова Асоціації колекціонерів Китаю Ло Бодзянь. - Виставка під назвою «Нев’януча слава» на честь славетного Кобзаря Тараса Шевченка зібрала роботи багатьох найвідоміших китайських художників, які змогли увійти у серце Кобзаря, відтворити його життєвий шлях і донести це до китайських глядачів. Дуже радий, що ми побачили й традиційне українське ткацьке мистецтво». Як поділився Бодзянь, «ще у 20-х рр. ХХ ст. творчість Шевченка була донесена до китайського глядача і є більше 40 китайських перекладачів та вчених, які перекладали його твори». «У 50-х рр. увагу китайців особливо привернули до славетного українського Кобзаря. І сьогодні ми бачимо картини більш ніж 30 китайських митців, які відтворили життя Шевченка, щоб підтримати дружбу української та китайської націй», - зазначив голова Асоціації колекціонерів Китаю.

Під час офіційного заходу слово взяв і Посол України в КНР Олег Дьомін: «На мою думку, колекціонери – це ті люди, які збирають і зберігають традиції, які доносять прекрасне до сучасників і зберігають його для потомків. І прекрасно, що саме зараз, коли ми святкуємо 25-річчя незалежності України, ми маємо можливість отримати такий подарунок від наших китайських друзів. Саме ця ідея поглянути на Україну очима китайських художників, виразити її історію і, особливо, творчість її видатного сина Тараса Шевченка лягли в основу цього проекту».

За словами пана Посла, дана виставка мала великий успіх в Україні, але вона також поєднала українських та китайських митців. «Зараз в Пекіні ми маємо зовсім інше обличчя цієї виставки, - продовжив Олег Дьоміню - Вона знайшла зовсім інше обрамлення у вигляді прекрасних українських рушників із колекції пана Президента, які зробили її більш вишуканою і надзвичайно цікавою. Тому що крім робіт китайських художників, тут історія української культури».

Пізніше у коментарі пан Посол розповів «Дню» про більш широкий контекст цієї фотовиставки, а саме про Шовковий шлях, частиною якого нині є Україна.

«Шовковий шлях, про який китайці нагадали всьому світові, - не тільки економічний, а ще й культурний, - зазначив пан Дьомін. - Перетік культур, можливо, навіть орнаментів, які ми бачимо сьогодні, відбувся завдяки такому цивілізаційному обміну, який проходив між країнами. Сьогодні те, що відбувається у наших двосторонніх відносинах із Китаєм дуже добре вписується у цей напрямок народної, культурної дипломатії, яка поєднує взаємний інтерес наших країн і надає інструменти, щоб цей інтерес працював».

«Сьогодні ми бачимо Кобзаря так, як його бачать у Китаї, - розповів український посол. - Завдяки Шовковому шляху нам вдається зрозуміти власну культуру засобами китайської культури. Мені здається це дуже вдалим проектом, бо так як тут перегукуються рушники і каліграфія, які мають однакові кольори, схоже розташування і навіть якусь спільну поезію. Завдяки цьому відкриваються зовсім інші можливості, щоб не формально говорити про якийсь Шовковий шлях, а про новий метод і форму розуміння одне одного».

Дипломат також підкреслив, що було б чудово, якби в Україні адекватно відгукнулися на такий широкий жест китайців: «Китайська культура налічує кілька тисяч років і хто б до неї не доторкнувся, той відчуває її звучання. Звичайно, добре, що у нас є музей Ханенків, але якби у наших митців і громадських організацій було трохи більше ініціативи, мабуть, ми ще б краще зрозуміли цей маршрут – Шовковий шлях».

У продовженні урочистого відкриття виставки виступив і Віктор Ющенко, який нагадав про те, що Тарас Шевченко народився кріпаком, «але у нього було дві музи – муза пера і муза пензля». «У нього не було спеціальної освіти, але по спеціальній процедурі він поступив до художньої академії, з часом отримав звання академіка, - розповів Президент. - Він став найвидатнішим художником, але також він став найвидатнішим поетом. При чому це геній не однієї нації – це геній світу. І було цікаво, як на генія Тараса, як на його світосприйняття подивилися китайські художники, які були в Україні на його могилі».

На закінчення слово взяв проректор Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури України Остап Ковальчук, який подякував всім причетним до організації даного проекту.

«Шовковий шлях відбувся. Бо так як по Шовковому шляху їхав віз із Китаю до України, так сьогодні ми побачили, як найкращі українські історичні тканини приїхали до Китаю, - зазначив пан Остап. - В цьому році в найкращих виставкових залах України, які мають статус національних, відбулося 6 виставок Китайської академії живопису і каліграфії. А Тарасова Гора у Каневі, де відбулася виставка, присвячена Шевченкові, - це для українців майже те саме, що для китайців могила Конфуція у Цюйфу».

Пан Ковальчук підкреслив, що виставка у Пекіні є кульмінацією, але не закінченням культурної співпраці між КНР та Україною. «Сьогодні За сприяння пана Лі Гена на основі його Академії у Пекіні започатковано музей Тараса Шевченка у Китайській Народній Республіці, - зазначив він. - Всі достойники, зокрема й Президент України, ввійдуть до комітету, який керуватиме цим музеєм, всі українські та китайські організації матимуть там своїх представників. Честь очолювати цей музей пан Лі Ген та його колеги надали віце-президенту Академії живопису і каліграфії пану Юй Ген Хуею (Алану Юю). За цей період Юй став другом усіх китайських та українських художників. Музей повинен мати свою колекцію, тому всі найкращі твори даної виставки увійдуть до колекції цього музею».

Тож новопризначений директор Музею Тараса Шевченка у Пекіні Алан Юй отримав раритетну книгу про Кобзаря, зроблену великим українським художником та академіком Миколою Стороженком. Символічно, що цю книжку йому передала учениця Стороженка – китаянка, випускниця Київської академії мистецтва на ім’я Чен, яка зараз викладає у Пекіні. Цим подарунком було започатковано першу колекцію музею імені Шевченка у Пекіні.

Пізніше учасники відкриття виставки на честь Шевченка зробили спільне урочисте фото із вивіскою майбутнього музею Кобзаря у Пекіні.

Наприкінці зустрічі «День» обговорив із третім Президентом України Віктором Ющенком результати культурної співпраці між КНР та України, а також перспективи взаємовідносин між державами не лише в культурному, а й економічному контексті Шовкового шляху:

- Якщо подивитися на політичну карту світу, то ми розуміємо, що одне з важливих питань порядку денного – це посилення українсько-китайських відносин у різних напрямках – починаючи від культури, закінчуючи економікою, політикою і безпекою. І ті контакти, які ми спостерігаємо зараз, відповідають цьому завданню. Культура говорить найдоступніше і найпростіше, і ця мова розуміється мільйонами людей з різних сторін, а сфера мистецтва взагалі дуже високо цінується у Китаї. Це додає нашим міждержавним відносинам, бо вони стають різносторонніми. Тому я дуже тішусь, що майже за рік ми досягли такого високого результату.

Коли Китай розбудовує модель економічних зв’язків із світом і називає це Шовковим шляхом, то нехай так воно і буде. Але Україна має знайти належне місце, яке з усіх точок зору відповідає її інтересам і мотивам. У нас є десятки і десятки способів, як гармонізувати ці інтереси – починаючи з роботи з Банком інфраструктури, який Китай створив разом із 27 іншими країнами, і закінчуючи десятками проектів, які нас цікавлять. Це і найбільша в світі сонячна електростанція в Чорнобильській зоні, що можна зробити в першу чергу із китайцями, які мають відповідні технології, виробничі пропозиції, фінанси, проектування і підрядника. Це і Велика Кільцева дорога у Києві – великий інфраструктурний проект, який також можна втілити через мобілізовані фінанси, існуючого підрядника, проектувальника – все це одна китайська держкорпорація, яка ставить це питання на порядок денний. Це і зерновий проект, і півтора десятки об’єктів енергетичної сфери, і енергетичний кредит, який було виділено свого часу. Тож через ці 15-20 проектів можна співпрацювати з Китаєм на загальнонаціональному та на регіональному рівнях.

Звісно, корупцію в Україні, такою яка вона є зараз, ми ще не бачили і це серйозна проблема для нашого майбутнього. Але ці 15-20 проектів можна наділити таким політичним і владним статусом, що вони як мінімум не матимуть цих корупційних клопотів. Потрібна лише відповідна політична воля і встановлення належного персонального контролю для реалізації цих проектів.

 http://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/shovkovyy-shlyah-vidbuvsya

Outdated Browser
Для комфортної роботи в Мережі потрібен сучасний браузер. Тут можна знайти останні версії.
Outdated Browser
Цей сайт призначений для комп'ютерів, але
ви можете вільно користуватися ним.
67.15%
людей використовує
цей браузер
Google Chrome
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
9.6%
людей використовує
цей браузер
Mozilla Firefox
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux
4.5%
людей використовує
цей браузер
Microsoft Edge
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
3.15%
людей використовує
цей браузер
Доступно для
  • Windows
  • Mac OS
  • Linux