Ваша Високоповажносте пане Лі Хуейлай!
Екселенції! Шановні пані та панове!
Перш за все, я хотів би подякувати усім за участь у нашому прийнятті з нагоди Дня незалежності України, це – велика честь для нас! У цьому році ми відзначаємо 25-річчя набуття незалежності нашою державою, що стало можливим завдяки сукупним зусиллям не лише нинішнього покоління українців, а й багаторічній самовідданій боротьбі наших предків!
Можливо, 25 років для людства – це лише коротка мить, але для України – це період змужнілості нації, пов’язаний у той же час і з втратою властивих юнацтву романтичних уявлень про те, що ніхто не зможе поставити під сумнів незалежність нашої держави. За останні роки ми дізналися про справжню ціну своєї свободи, яку сьогодні змушені захищати.
Акт проголошення незалежності України 1991 року здійснив віковічну мрію вільного, працьовитого та миролюбного українського народу. У центрі Європи утворилась нова держава, яку за територією і чисельністю населення, природними багатствами, виробничим, науково-технічним і культурним потенціалом можна з повним правом поставити поряд з найбільшими країнами Європейського континенту. За історично короткий період Україна зайняла гідне місце у світовому співтоваристві, інтегрувалася у європейські та світові інституції, налагодила широке співробітництво з іншими державами і міжнародними організаціями в політичній, економічній, військовій та інших сферах.
Народилась та виросла нова генерація людей, які з гордістю усвідомлюють себе сучасними українцями. Це є, по суті, новостворена нація, яка увібрала в себе риси понад 100 етнічних груп, які мешкають на території України: українців, росіян, білорусів, молдаван, кримських татар, євреїв, поляків, болгар, грузинів, азербайджанців та багатьох інших. Це є дуже потужний, не обтяжений нашаруваннями і стереотипами минулого людський потенціал, спроможний взяти на себе відповідальність за долю Української держави у нашому складному сьогоденні.
Це – головне багатство України, здатне забезпечити розвиток країни, здійснити інтелектуальний та технологічний прорив у XXI столітті.
Саме завдяки цим національним особливостям вдалося зберегти та розвити високий промисловий та науково-технічний потенціал, що перейшов нам у спадок від Радянського Союзу. Незважаючи на несприятливі економічні умови та жорстку конкуренцію, наразі Україна залишається однією з небагатьох країн світу, які мають власне виробництво літаків, кораблів, космічних ракет, турбін, сучасного озброєння та іншої високотехнологічної продукції світового рівня.
І саме завдяки мужності та патріотизму українських громадян вдалося зупинити російську агресію на сході України, відродити і наростити вітчизняні Збройні Сили. Окрім воєнної, ми зупинили й економічну агресію, позбавившись від енергетичної залежності від Росії та диверсифікувавши джерела постачання природного газу.
Наша держава на даний час вийшла на ємні ринки продовольства Африки, Європи та Азії. У минулому році Україна продемонструвала рекордний обсяг експорту – 35 мільйонів тонн зернових і посіла третє місце у світі. За обсягами експорту соняшникової олії та меду Україна стала світовим лідером. Варто зазначити, що 95% китайського імпорту соняшникової олії та 90% кукурудзи – саме з України.
Взагалі, Китай був і залишається одним із провідних партнерів нашої держави у найширшому розумінні. Із задоволенням пригадую, що Китай був однією з перших країн, що привітали вільний вибір нашим народом незалежного шляху розвитку та встановили з молодою Україною дипломатичні відносини.
П’ять років тому Україна та Китай стали стратегічними партнерами, визнавши цим виняткову важливість взаємовигідного співробітництва. У даний час успішно реалізується Програма розвитку стратегічних відносин між Україною та Китаєм на 2014-2018 роки, в рамках якої реалізуються спільні проекти в сферах сільського господарства, енергетики, авіа- та ракетобудування, телекомунікацій, інвестицій тощо.
Виключно важливим для нас є міжнародне співробітництво в галузі оборони. Ось, і сьогодні у нашому прийнятті беруть участь члени Спільної українсько-китайської комісії з військово-технічного співробітництва.
Але, на моє глибоке переконання, не варто зупинятись на досягнутому. Нам слід активно шукати нові можливості для всебічної розбудови співпраці.
Ми чекаємо позитивних рішень від Третього засідання Комісії зі співробітництва між Урядом України та Урядом КНР, що відбудеться у цьому році у Києві.
Це стосується, в першу чергу, спільних проектів у рамках ініціативи „Один пояс, один шлях”. Мова йде не лише про використання логістичних можливостей нашої країни у створенні нових міжнародних транспортних коридорів з Азії до Європи, а й у повномасштабній участі України у торгівельно-економічних, науково-технічних, культурно-гуманітарних програмах співробітництва. Україна, з її географічним положенням, науковими, технологічними та кадровими можливостями, може стати зразком реіндустріалізації на теренах Економічного поясу Шовкового шляху Китаю до Європейського Союзу.
Шановні добродії! Прагнення людей до культурного розмаїття, до прекрасного завжди полегшували пошук шляхів для порозуміння та прихильності. Потенціал культурного співробітництва України та Китаю, без перебільшення, є просто невичерпним. В Україні функціонують 5 Інститутів Конфуція, щороку кількість студентів з України, що вивчають китайську культуру і мову, збільшується на третину.
Наразі і в Піднебесній спостерігається надзвичайний інтерес до української історії, культури та мови. В Пекіні, Ханчжоу, Шанхаї, Тяньцзіні, Даляні, Харбіні та інших містах Китаю діють українські культурні осередки. Це є новим словом в активізації українсько-китайських відносин у гуманітарному вимірі ініціативи „Один пояс, один шлях”.
Підсумовуючи, хочу зазначити, що ми упевнено дивимося у майбутнє наших двосторонніх відносин і віримо, що їхній розвиток та наповнення стратегічним змістом є надійною запорукою процвітання, стабільного розвитку і подальшого зміцнення міжнародного авторитету України та Китаю.
Вірю, що наші країни пліч-о-пліч, попри серйозні загрози та виклики, розбудовуватимуть світле і щасливе майбутнє, реалізовуючи свою власну мрію: для нас – «українську», а для наших китайських друзів – «китайську», які не так уже й відрізняються між собою.
Хай живе суверенна, незалежна і єдина Україна!
Хай живе непорушна українсько-китайська дружба!