Китайська Народно Республіка активно розширює кількість зон вільної торгівлі (ЗВТ), основним призначенням яких є тестування нових механізмів державного регулювання, спрощення торгово-економічних та інвестиційних процедур, сприяння розвитку окремих секторів економіки, і в результаті подальше поширення успішного досвіду на всю територію Китаю. За офіційними даними, протягом 2021–2025 років на загальнодержавному рівні було поширено понад 200 інституційних нововведень, випробуваних у зонах вільної торгівлі.
Перший пілотний проєкт ЗВТ стартував у м.Шанхай. Шанхайська пілотна зона вільної торгівлі офіційно розпочала роботу 29 вересня 2013 року. Початкова площа 28,78 км2 охоплювала чотири зони спеціального митного нагляду: вільну торговельну зону Вайгаоцяо, логістичний парк Вайгаоцяо, портову зону Яншань і комплексну безмитну зону міжнародного аеропорту Пудун. У квітні 2015 року до Шанхайської ПЗВТ були включені фінансовий район Луцзяцзуй, зона розвитку Цзіньцяо та високотехнологічна зона Чжанцзян, унаслідок чого її площа збільшилася до 120,72 км2. У серпні 2019 року було створено новий район Ліньган площею 119,5 км2, після чого загальна площа Шанхайської ПЗВТ досягла 240,22 км2.
Станом на 2026 рік в КНР створено 23 пілотні зони вільної торгівлі:
2013 рік:Шанхай;
2015 рік: Гуандун, Тяньцзінь і Фуцзянь;
2017 рік: Ляонін, Чжецзян, Хенань, Хубей, Чунцін, Сичуань і Шеньсі;
2018 рік: Хайнань;
2019 рік: Шаньдун, Цзянсу, Гуансі, Хебей, Юньнань і Хейлунцзян;
2020 рік: Пекін, Хунань і Аньхой;
2023 рік: Сіньцзян;
2026 рік: Внутрішня Монголія.
У своєму розвитку нові ЗВТ використовуватимуть вигідність свого географічного положення. Приміром, Гуандунська зона реалізовуватиме програму економічної інтеграції з Гонконгом і Макао. Фуцзянь в основу свого розвитку вкладатиме спільний розвиток з Тайванем. Тяньцзінь почне працювати разом з Пекіном і провінцією Хебей.
У зонах вільної торгівлі Китаю функціонують електронні сервіси, «єдині вікна» оформлення документів та інші форми адміністративного спрощення. Однак конкретний порядок реєстрації залежить від відповідної ЗВТ, міста, організаційно-правової форми підприємства та виду діяльності. Реєстрація в ЗВТ не означає автоматичного звільнення від одержання галузевих ліцензій, дозволів, екологічних погоджень, дозволів у сфері будівництва, фінансового регулювання або перевірки іноземних інвестицій.
Факт реєстрації підприємства у ЗВТ не надає іноземному інвестору автоматичного права працювати в будь-якому секторі. Доступ до підприємницької діяльності регулюється галузевим законодавством КНР, ліцензійними вимогами та правилами відповідних регуляторів.
Загальна ставка податку на прибуток підприємств у КНР становить 25%. Водночас окремі підприємства можуть користуватися загальнодержавними, регіональними або галузевими податковими пільгами, якщо вони відповідають установленим критеріям та зареєстровані в одній з зон вільної торгівлі. Зниження оподаткування залежить від конкретної ЗВТ, наприклад зареєстровані на Хайнані підприємства можуть застосовувати ставку податку на прибуток у розмірі 15% (до 31.12.2027). Пільги щодо ввізного мита, імпортного ПДВ або податку на споживання у звичайних ЗВТ переважно пов’язані з діяльністю у зонах спеціального митного нагляду, режимами безмитного зберігання, переробки, ремонту, реекспорту або з окремими спеціальними програмами.
У ЗВТ можуть застосовувати окремі механізми спрощення транскордонних розрахунків та використання юаня в міжнародних операціях. Валютні операції залишаються предметом регулювання Народного банку Китаю, Державного управління валютного контролю та інших фінансових органів.