Відповідь: так, дійсно, Україна наразі проводить активну кампанію бойкоту ЧС 2018. Причина дуже проста: для керівництва Росії чемпіонат з футболу – це лише привід відвернути увагу міжнародної спільноти від систематичних злочинів і грубих порушень як міжнародного права, так і прав людини, які ця країна чинить, зокрема, і на території України. Проводити в країні-агресорі важливий міжнародний захід – це все одно, що погоджуватися з її жорстокою й негідною політикою.

За 25 днів чемпіонату загинули 12 українських військових, 51 – поранено. Крім того, Росія продовжує незаконно утримувати з політичних мотивів на своїй території та в окупованому Криму понад 60 громадян України як заручників своєї агресивної політики проти нашої держави. Сьогодні Олег Сенцов та Володимир Балух ціною власного здоров’я борються з кремлівським режимом за свободу всіх політв’язнів. Олег почав голодування 14 травня, Володимир – 19 березня. Їхнє життя під загрозою. Інформацію про політв’язнів можна знайти за посиланнями: http://letmypeoplego.org.ua, http://krymsos.com/en/, https://crimeahrg.org/uk/. Наразі по всьому світу проходить активна кампанія зі звільнення політв’язнів. Ми щиро вдячні усім, хто підтримує Україну у цьому.   

Існує думка, що спорт поза політикою. Хочу звернути Вашу увагу на інцидент із хорватським футболістом. Якщо подивитися на реакцію російських політиків і ЗМІ, то одразу стає зрозуміло, що насправді росіян цікавить не спорт, а війна. Футбол для них – це лише продовження війни іншими засобами. Наприклад, якщо збірна Китаю програє у чемпіонаті світу, яка буде реакція китайських громадян, які щиро вболівали за свою команду? Звичайно, вони б дуже засмутились, спробували б проаналізувати її гру, обміркувати перспективу, але ж… Найбільше російську уболівальників хвилює те, що хорватський футболіст Домагой Віда гукнув «слава Україні!», причому зробив це не на футбольному полі під час гри, а на дивані після матчу. Та ж у цьому виразі немає нічого антиросійського, якщо не знати, що твоя країна напала на Україну і веде там війну.

У Китаї вважають, що слід пам’ятати історію і брати уроки, аби уникнути повторних помилок. Хочу згадати про подібний чемпіонат у 1934 році у фашистській Італії. Тоді світ також закрив очі на узурпацію влади і вбивства людей. Одразу після чемпіонату Муссоліні напав на Ефіопію, що створило одне з вогнищ майбутньої Другої Світової війни!

На жаль, нація, яка віддає перевагу футболу у той, час, коли її лідер веде війну з іншими країнами, вбиваючи громадян іншої країни, не може вважатися такою, яка засвоїла уроки історії.

Відповідальність за сьогоднішні й завтрашні жертви злочинного російського режиму лягає й на керівництво ФІФА та прихильників тези «спорт поза політикою» – дуже зручної для агресора, який прагне уникнути неминучої відповідальності за свої злочини! 

,