Питання: Пане Посол, скажіть, будь-ласка, чому Україна так наполягає на поверненні Криму, якщо для Росії цей півострів – її територія?
Твердження про начебто «історичну належність» Криму Росії позбавлене будь-якого підґрунтя. Це вигаданий ідеологами Російської імперії міф, який радо підхопили «радянські імперіалісти» і який так активно нав’язувався російською пропагандою, що проник і в інші країни.
Але давайте розберемося. Якщо відкинути стародавню історію, коли цей півострів населяли древні народи й він був то грецькою колонією, то перебував у складі Римської імперії, й розглядати осяжну історичну перспективу, корінним населенням Криму є кримські татари, які мешкали там за сотні років до захоплення Кримського ханства Росією у 1783 році під приводом «помсти» за завдані «кримськими хижаками» образи. До цього часу якщо на півострові й були якісь росіяни, то хіба що військовополонені. Так само росіяни підкоряли й приєднували Україну, Литву, частину Польщі, Фінляндію, Центральну Азію… Список можна продовжувати ще довго, й охопить він навіть Китай! Саме так, відомо ж, що свого часу Росія, користуючись тимчасовою слабкістю китайської імператорської влади, відібрала у китайців дуже великі території, значну більшість яких Китаю так і не було повернуто.
Але повернімось до Криму. У ході Другої світової війни Москва, огульно й абсолютно безпідставно звинувативши кримських татар у колабораціонізмі, депортувала їх у віддалені райони Казахстану й Сибіру. Їхні домівки зайняли переселенці з Росії, які, як виявилось, не змогли, на відміну від кримських татар, вести сільське господарство в умовах дуже посушливого клімату. Визнаючи економічну збитковість віддаленого регіону й неможливість його забезпечення навіть водою, Москва у 1954 році ініціювала передачу півострова Українській Радянській Республіці, від чого тодішнє керівництво України, до речі, було зовсім не в захваті, розуміючи, скільки ресурсів і зусиль доведеться витратити, щоб налагодити на півострові нормальне господарське життя. Хочу наголосити, що Крим Росія саме передала Україні з дотриманням усіх юридично-правових норм, а не подарувала.
«Повернення» територій під приводом «відновлення історичної справедливості» – надзвичайно небезпечне гасло, оскільки його реалізація повністю суперечить міжнародному праву й може призвести до жахливих наслідків. Керуючись цим гаслом, росіяни можуть висунути претензії на багато які регіони, які колись входили до складу Російської імперії. Скажімо, росіяни цілком можуть вважати, що Харбін чи Далянь були побудовані підданими Російської імперії й «завжди були російськими містами». Правда, ж це видається маячнею? Але ж у випадку з Кримським півостровом сталось саме так: міф, брехня і перекручення історичних фактів на виправдання нео-імперських амбіцій призвели до справжньої трагедії.